Поверхневий гастродуоденіт – це запальне ураження слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки.

Зміст статті:

• Причини гастродуоденіту
• Симптоми
• Діагностика
• Терапевтичні заходи
• Дієта
• Ускладнення
• Профілактика

Ознаки поверхневого гастриту або дуоденіту зустрічаються у кожної другої людини. В першу чергу це можна пов’язати зі зміною характеру харчування.

Частіше вражений антральний відділ шлунка, так як однією з основних причин захворювання є дуодено-гастральний рефлюкс. Закид вмісту кишечника призводить до подразнення прикордонного з ним відділу – антрума. Лікування дуоденіту вимагає тривалого дотримання дієти і своєчасного купірування загострень.

Поверхневий гастрит-бульба може виникнути під впливом таких факторів:

• Інфікованість Helicobacter pylori
• Прийом лікарських препаратів (НПЗП, антибіотики, глюкокортикоїди)
• Порушення дієти (нерегулярне харчування, вживання продуктів з консервантами і барвниками)
• Дуодено-гастральний рефлюкс
• Куріння і прийом алкоголю
• Постійний стрес і психічну перевтому
• Спадкова схильність

Дуоденіт проявляється больовим і диспепсичним синдромом. Характерна зв’язок цих ознак з прийомом їжі (вражений антральний відділ). В гостру фазу захворювання з’являється виражена біль та порушення травлення.

Хронічний дуоденіт має не таку яскраву клінічну картину. З’являються короткочасні больові відчуття, відчуття переповнення і тяжкість після погрішностей в дієті. Може спостерігатися нудота, блювання, розлади кишечнику, метеоризм. Поява нічних і «голодні» болю свідчить про переважному ураженні дванадцятипалої кишки.

• ЕФГДС – ендоскопічне дослідження органів шлунково-кишкового тракту. При огляді слизової можна побачити її набряклість і гіперемію. За поширеністю запальних змін розрізняють вогнищевий (наприклад, антральний або пілоричний гастрит) і дифузний (гастродуоденіт) типи захворювання.
• pH-метрія (вимірювання рівня кислотності).

Лікування захворювання комплексне і включає дотримання режиму, дієти, прийом лікарських засобів. Так як дуоденіт характеризується підвищенням кислотності, необхідно призначення інгібіторів протонної помпи (омепразолу, пантопразолу, лансопразолу) та блокаторів H2-рецепторів (Ранітидину, Фамотидину).

Інфікованість Helicobacter pylori вимагає застосування антибактеріальних препаратів (лікування триває 10-14 днів). За показаннями використовують ферментні засоби (Креон, Панзинорм, Панкреатин).

При наявності стресових факторів призначають седативні препарати. Рекомендовано лягати спати в один і той же час, робити 10-15 хвилинні перерви в роботі.

Дуоденіт вимагає суворого дотримання дієтичних рекомендацій. Харчування за правилами, наведеними нижче, може запобігти рефлюкс:

• Часте дробове харчування (5-6 разів у день);
• Їжа в теплому подрібненому вигляді;
• Уникати переїдання і ретельно пережовувати;
• Виключити жирні, смажені, гострі, солоні, гіркі продукти.

Якщо належне лікування відсутня, можуть виникнути такі наслідки хвороби: хронічний дуоденіт і антральний гастрит. Дуодено-гастральний рефлюкс приводить до виникнення виразкової хвороби.

Своєчасне усунення провокуючих факторів і лікування захворювань, що є запорукою здоров’я.

Дуодено-гастральний рефлюкс викликає антральний гастрит та ураження 12-палої кишки. Він виникає внаслідок переїдання, вживання кави, шоколаду, носіння тісного одягу.

Тому, усунення перерахованих вище факторів може запобігти дуоденіт.

На закінчення потрібно сказати, що гастродуоденіт не є небезпечним захворюванням. Усунення шкідливих звичок і нормалізація раціону призводять до швидкої регресії симптомів. Тривале лікування не потрібно.